М. Стельмах — «сіяч українського поетичного слова»

понеділок, 22 травня 2017 р.

"Дума про тебе" Стельмах Михайло

Poster on Bulletin
Невиплакані сльози загойдали нею, немов билинкою. Софія впала на землю, притулила чоло до сплетених вузлом рук і невтішно, по-дитячому заридала.
Перепілка, почувши її, спочатку була притихла, а потім знову, як і спредковіку, почала вмовляти людей піти спати, не знаючи, що тепер багатьом дітям і пасинкам землі не до сну.
До самого світанку вона прочекала Мирона в житах, але він не прийшов ні з тієї далекої ночі, ні з тих років, що пройшли, як вода по каменю, як вода по сірому, як вода по білому...https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=6367&page=9ДАЛІ ТУТ

Дмитро Стельмах – про маловідомі сторінки життя і творчості свого батька письменника Михайла Стельмаха.

Михайло Стельмах із дружиною Лесею Анатоліївною і сином Дмитром у своїй квартирі №70 в письменницькому будинку Роліт; Київ, 1980.
Михайло Стельмах із дружиною Лесею Анатоліївною і сином Дмитром у своїй квартирі №70 в письменницькому будинку Роліт; Київ, 1980.
Один зі знакових романів Михайла Стельмаха – «Чотири броди». У ньому автор згадує про жертви Голодомору, серед героїв роману – персонажі, що беруть участь в організації штучного голоду по селах… Цей роман довго не брали до друку, вбачаючи у ньому антирадянщину. 

«Замкнути твір у сейфі – цього достатньо для вбивства письменника»



Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/far-and-near/199903-zamknuty-tvir-u-seifi-tsoho-dostatno-dlia-vbyvstva-pysmennyka

Михайло Стельмах у мистецтві