Позакласне читання

1. Михайло Стельмах

Заєць-батько у крамницi

Пiввiдра купив пшеницi,
Сiв з пшеницею на вiз
I на млин ïï завiз.
У млинi коза в спiдницi
Точно зважила пшеницю,
А мiрошник, силюх-борсук,
В дiжку висипав мiрчук,
Записав його у книжку
Та й вмостився спати в дiжку 
—Лiг на лапу i за мить
Так хропе, що млин тремтить.
Бiдний заєць ледь не плаче:
— Встань, борсуче, встань, земляче,
Роздери зайчаткам круп
I на кашу, i на суп,
Бо нема зимою пашi,
Дiти ж просять супу й кашi.
— Хай пождуть зайчатка трiшки, 
—Обiзвавсь борсук iз дiжки,
 —Я лиш  зиму пересплю,
А весною круп вмелю.
 —Та й накрився з головою
Кожушиною новою.
Заєць схлипнув у млинi:
— Що ж робить тепер менi?
Лихо зайцевi у свiтi
 —Пропадуть без манни дiти.
Кiзка нiжками туп-туп:
— Ми самi намелем круп!
 —Та й бiгом з вiдром угору,
В кiш пшеницю сипле скоро.
Затремтiв старенький млин,
I почав молоти вiн...
Розпрощавшися з козою,
Заєць бiг в лiси з крупою,
А до зайця навпрошки
Звiдусiль спiшать дiтки,
Похудiлi, помарнiлi,
Та усi для зайця милi.
Заєць каже казку ïм
I веде усiх у дiм.
В домi зайця пiч здорова,
А у нiй сухенькi дрова.
Заєць дрова запалив,
У горня водицi влив
I з вiдра засипав круп
Та й до печi туп-туп-туп:
— Гей, варися манна каша,
На усю родину нашу... 
—Прямо з полум'я горшок
Заєць ставить на пеньок.
Каша вийшла без догани
 —Дiти всю поïли манну,
Потiм, ставши у кружка,
Станцювали козачка.
З того дня щодня без кашi
Не жили зайчата нашi,
I на диво звiрини
Стали дужими вони.
Якось ïх побiля лугу
Перейняв старий вовцюга,
Гнався, гнавсь за ними вовк,
А який iз того толк?
Впав, захекавшись, в знемозi,
А зайчата на дорозi
Стали весело в кружка
Та й танцюють козачка.
Вовк дивився, вовк журився
I голодним в лiс поплiвся;
Знав би вiн секрет зайцiв, —
Сам би кашу манну ïв!

Михайло Стельмах

ХАТИНКА В БЕРЕЗОВОМУ ЛІСІ
Казка

Колись давно-давно біля самого лісу, де протікає річка Снивода, жили собі дід та баба. В них було невелике поле, огород і зелений-зелений лужок.

У полі дід сіяв жито, пшеницю, просо, гречку і всяку пашницю. В огороді бабуся садила картоплю, капусту, огірки, цибулю, соняхи, квасолю, сіяла моркву, петрушку..ДАЛІ ТУТ

Дощ

Грім гуркоче навкруги,
Хмара дощ несе в луги.
Лийся, дощику, навкруг —
На поля,
Баштан
І луг.
Лийся, лийся над травою,
Молодою,
Запашною,
Лийся, лийся
Густо-густо
На розложисту капусту,
Лийся, лийся, наче з бочки,
На зелені огірочки,
На петрушку,
На чорнушку,
На квасолю,
Бараболю
І на мак,
На пастернак,
На коноплі і на льон,
На козелець, на пасльон...ДАЛІ ТУТ

Щедрий вечір

Стельмах Михайло

РОЗДIЛ ПЕРШИЙ

Як тiльки весна десь у житечку-пшеницi розминеться iз лiтом, у нас достигають суницi, достигають уночi, при зорях, i тому стають схожими на росу, що випала з зiрок.

Це теж, прихиляючи небо до землi, говорить моя мати, i тому я люблю ту пору, коли суничники засвiчують своє цвiтiння. Цвiтуть вони так, наче самi дивуються, як спромоглися на такий беззахисно-чистий цвiт. А згодом над ними по-дитячи нахиляють голiвки зволоженi туманом ягоди. I хоч невелика ця ягода, а весь лiс i всяк, хто ходить у ньому, пахне суницею.ДАЛІ ТУТ

• Стаття МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Позакласне читанняПрирода в поезії Михайла СтельмахаУрок-презентація

• Стельмах Михайло Панасович (1912–1983) – український письменник, драматург, фольклорист
• Вивчення творчості М. П. Стельмаха в школі